Пам'яті героїв Крут

                   Згадаймо юність , що згоріла в Крутах

В серцях людських не вмерли Крути,
Вони проклали у майбутнє шлях,
Щоб гордо майорів навіки
Жовто-блакитний України стяг.
Було їх триста, тільки триста
Героїв - українських соколят.

Марія Коломий

     29 січня Україна відмічає День пам'яті героїв, що загинули під Крутами.
     У кінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Національної Республіки. Січень 1918 року. Три більшовицькі армійські групи (5 тисяч осіб) під загальним командуванням М. Муравйова виступили на Київ. 29 січня 1918 року бійці Студентського куреня, учні Військової школи й невеликий відділ Вільного Козацтва (усього близько 300 осіб) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути.
      П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Нерівний бій. Молоді захисники свободи і незалежності українського народу загинули на полі бою.
      Ми вчитуємося в цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталося? Хто вони, ці юнаки, 300 безвусих студентів? Чому саме вони опинилися там?
    Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Ми повинні знати історію, що вмита кров'ю і сльозами. На захід були запрошені учні 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст с. Мизове.  Присутні ознайомились із відео-документальними матеріалами даної історичної події та отримали інформацію щодо публіцистичних та історичних джерел, що є в наявності бібліотеки. До дня памяті героїв Крут в бібліотеці влаштовано книжкову викладку."Згадайио юність, що згоріла в Крутах"

Отримані знання та враження від заходу спрямовані на формування національно-історичної пам’яті, патріотично-громадянського виховання  молоді.
Головний посил заходу – це вшанування пам’яті воїнів-студентів полеглих в бою під станцією Крути 29 січня 1918 року.
    Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так і людина тримається землі минулим свого народу. Саме тому ми повинні знати і пам’ятати  власну історію.

В єдності сила

                                                    Моя Соборна Україна

22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України.

      Цій визначній події присвячена книжкова викладка «Моя Соборна Україна», що діє в    бібліотеці ЗОШ І-ІІІ ст. с. Мизове. Про довгий і тернистий шлях України до соборності, діяльність УНР та її очільників йдеться в цікавих документальних джерелах.

     Читачі мають змогу доторкнутися до знаменних подій початку ХХ століття, переглянути підібрану літературу, періодичні видання бібліотеки та дитячі малюнки.

На зимових канікулах сумувати ніколи

Ялинковий оберіг

Згідно з планом заходів міні-проекту «Бібліотека –територія читання, творчості, дозвілля» напередодні Різдва в шкільній бібліотеці с. Мизове відбувся майстер-клас з виготовлення різдвяних віночків. Присутніми були  учні 7 класу. Традиція прикрашати домівки різдвяними вінками прийшла до нас із Заходу та швидко набрала популярності. Дехто купує віночки у магазинах та супермаркетах, але цей елемент святкового декору можна зробити власноруч.

Адже завжди найціннішим є той виріб, який зроблений своїми руками!
Історія
 Це було у 30-х роках 19-го століття, у місті Гамбург, вчитель богослов’я Йоган Хінріх Віхерн узяв на виховання декілька дітей з бідних сімей. Він багато розповідав їм про церковні свята та їхнє значення. Коли підійшла черга готуватися до Різдва, діти весь час питали – коли ж прийде це казкове свято? Тоді вчитель Йоган змайстрував зі старого дерев’яного колеса вінок, прикрасивши його ялиновими та дубовими гілками і стрічками. По колу він розташував чотири великі свічки, що символізували чотири тижні передріздвяного посту, а між ними – дванадцять маленьких свічок, які запалював разом з вихованцями кожного дня. Саме цей Різдвяний вінок Адвента (очікування) і став прообразом усіх тих різноманітних новорічних вінків, якими ми так любимо прикрашати наші стіни, вікна та двері у ці зимові святкові дні.Різдвяний вінок - типова прикраса у будинках в передріздвяний час у формі вінка з ялинових гілок з чотирма свічками , що встановлюється на стіл.

Що символізує різдвяний вінок?

Багато традицій у нашій країні запроваджуються лише тому, що вони красиві. А замислюватись над їхньою першопричиною чи символікою у щоденній суєті не особливо доводиться. Так склалось і з різдвяним вінком, який часто купують разом з ялинкою і в основному прикрашають ним двері.Насправді з вінком справа не така вже й проста. Круглу форму вінка асоціюють з безкінечністю, з Богом. Вічнозелені хвойні рослини, що використовуються для його виготовлення, символізують вічне життя. Значення мають також кольори, якими прикрашають виріб. До речі, у різних країнах вінок сприймається як знак того, що у домі раді гостям. Втім, в умовах багатоквартирних будинків вінки найчастіше розміщують на внутрішній стороні дверей, тому зовні ніхто і не здогадається, що його кличуть в гості. Але якщо Ви все ж наважились публічно викласти вінок на вхідні двері, то будьте готові до приходу гостей.Вінок, приурочений саме до Різдва, бере свій початок у Німеччині завдяки лютеранському теологу Йогану Віхерну. Саме він запровадив традицію почергово запалювати свічки на вінку, які мали символізувати прихід світла із наближенням народження Христа.Дзвіночки на різдвяних вінках покликані відганяти злі сили. У древніх слов’ян вінок імовірно символізував безкінечність роду і захист від темних сил. У грецькій міфології вінки пов’язані з богами Олімпу.Kожна традиція має під собою підґрунтя і символізм, про які варто пам’ятати, упроваджуючи древні символи у щоденне життя.