Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятниця, 27 січня 2017 р.

Пам'яті героїв Крут

                   Згадаймо юність , що згоріла в Крутах
В серцях людських не вмерли Крути,
Вони проклали у майбутнє шлях,
Щоб гордо майорів навіки
Жовто-блакитний України стяг.
Було їх триста, тільки триста
Героїв - українських соколят.

Марія Коломий
     29 січня Україна відмічає День пам'яті героїв, що загинули під Крутами.
     У кінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Національної Республіки. Січень 1918 року. Три більшовицькі армійські групи (5 тисяч осіб) під загальним командуванням М. Муравйова виступили на Київ. 29 січня 1918 року бійці Студентського куреня, учні Військової школи й невеликий відділ Вільного Козацтва (усього близько 300 осіб) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути.
      П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Нерівний бій. Молоді захисники свободи і незалежності українського народу загинули на полі бою.
      Ми вчитуємося в цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталося? Хто вони, ці юнаки, 300 безвусих студентів? Чому саме вони опинилися там?
    Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Ми повинні знати історію, що вмита кров'ю і сльозами. На захід були запрошені учні 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст с. Мизове.  Присутні ознайомились із відео-документальними матеріалами даної історичної події та отримали інформацію щодо публіцистичних та історичних джерел, що є в наявності бібліотеки. До дня памяті героїв Крут в бібліотеці влаштовано книжкову викладку."Згадайио юність, що згоріла в Крутах"
Отримані знання та враження від заходу спрямовані на формування національно-історичної пам’яті, патріотично-громадянського виховання  молоді.

Головний посил заходу – це вшанування пам’яті воїнів-студентів полеглих в бою під станцією Крути 29 січня 1918 року.
    Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так і людина тримається землі минулим свого народу. Саме тому ми повинні знати і пам’ятати  власну історію.

Немає коментарів:

Дописати коментар